CRS — Автоматичний обмін інформацією: як це працює?

У 2024 році почалося офіційне виконання Україною зобов’язань щодо стандарту CRS. Ми вирішили дізнатися, як відбувається обмін податковою інформацією в Україні з іншими державами та що це значить для нерезидентів. Наші експерти дослідили процес моніторингу та передачі даних про рахунки між фіскальними органами різних країн в межах стандарту CRS. Деталі — у цій статті.

CRS — це стандарт, розроблений ОЕСР. Він дозволяє податковим органам країн обмінюватися інформацією про фінансові рахунки фізичних і юридичних осіб. Ця інформація може використовуватися для цілей оподаткування: зокрема, для виявлення та запобігання ухиленням від сплати податків.
В Україні CRS було впроваджено Законом України від 28.04.23 року № 2970-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу…». Згідно з ним, з 2024 року українські фінансові установи (банки, страхові компанії, інвестиційні фонди тощо) зобов'язані щорічно збирати та надсилати до Державної податкової служби України інформацію про рахунки, відкриті в них фізичними і юридичними особами-нерезидентами. Ця інформація повинна включати такі дані власника рахунку:

ДПС України, своєю чергою, повинна щорічно передавати цю інформацію податковим органам країн податкового резидентства власників рахунків.
Очікується, що впровадження CRS в Україні сприятиме підвищенню ефективності податкового контролю та протидії ухиленням від оподаткування. Цей стандарт дозволить податковим органам отримувати інформацію про банківські рахунки нерезидентів, які мають постійне місце проживання або перебувають на території України.

Згаданий вище ЗУ № 2970-IX регулює автоматичний обмін податковою інформацією в Україні. Наша держава приєдналась до відповідної багатосторонньої угоди ще 2022 року, тож наразі триває поступове впровадження зобов’язань.
Законом встановлений перший звітний період для України: він розпочався 1 липня 2023 року та завершиться 31 грудня цього ж року. За цей період державні органи мають передати партнерам відповідну фінансову інформацію. Одночасно Україна отримає фінансову інформацію від партнерів за поточний рік до вересня 2024-го. Це будуть дані про резидентів України, які мають рахунки в банках інших держав.

Фінустанови, крім інших даних, збирають інформацію, яка стосується податкового резидентства. CRS передбачає, що особа має надавати фінустановам «анкету самоідентифікації», в якій має вказати державу свого резидентства. Крім того, значення матимуть вказана адреса проживання, актуальний телефонний номер та операції з надсилання коштів до певної держави. Якщо фінустанова самостійно визначить ознаки резидентства підзвітної особи, вона може направити дані по ній до відповідних країн.
Наприклад, якщо у банка будуть дані про українське податкове резидентство клієнта, але його діяльність вказуватиме на резидентство і в інших державах, фінустанова може направити звітні дані й до України, і до інших виявлених країн.
Це значить, що підзвітна особа має достатнім чином обґрунтувати власне податкове резидентство. Це допоможе у випадку, якщо кілька держав вважатиме її своїм резидентом за результатами отриманих в межах CRS даних. Докази резидентства означають, що саме в цій країні особа має оподаткувати загальносвітовий дохід.
У кожної країни є власний перелік ознак, за якими вона визначає резидентство: наявність житла, проживання сім’ї, працевлаштування, перебування понад пів року тощо. Тому у спірних випадках знадобиться вивчати законодавство чи звернутися за правовою консультацією.

В межах CRS податковий орган збирає дані про банківські рахунки фізосіб та компаній, якщо вони належать до країн, що підписали Багатосторонню угоду. Серед цих даних:

В Україні всі дані про рахунки нерезидентів, що входять до угоди щодо стандарту CRS, збирає Державна податкова служба, а надсилати їх мають банки, інвестиційні фонди, страховики та інші установи. Обмін даними між державами відбувається раз на рік.

В Україні під CRS-перевірку підпадають рахунки, відкриті в українських фінустановах для нерезидентів: фізосіб та юридичних осіб. Типи таких рахунків:

Інші види рахунків визначені відповідним законом України, який згадували вище.
Для рахунків, що були відкриті до 30.06.2023 року, залишок станом на цю дату має перевищувати $1 млн. Перевірка по ним буде завершена до кінця 2024 року.
Для рахунків, відкритих після вказаної дати, залишок за будь-який день звітного періоду теж повинен перевищувати $1 млн. Цю перевірку проводитимуть щорічно.

Це документ, який зобов'язаний заповнити власник рахунку (якщо від відкритий у фінустанові іншої країни). Він підтверджує факт, що власник рахунку відповідає стандарту CRS, і фінустанова має право передавати дані податківцям країн, які входять до CRS.
Документ складається з двох частин:

У документі повинен бути підпис власника рахунку. Подати його можна самостійно або скористатися відповідними електронними засобами.

Контрольовані іноземні компанії (КІК) – це юридичні особи, зареєстровані за межами нашої країни, які контролюються фізичними або юридичними особами, що є податковими резидентами України.
Відповідно до українського законодавства, власники КІК повинні включати до складу свого загального оподатковуваного доходу прибуток, отриманий КІК, незалежно від того, чи був він виплачений власнику, чи ні.
Впровадження системи CRS в Україні може негативно вплинути на оподаткування КІК. Зокрема, інформація про фінансові рахунки КІК, відкриті в українських фінансових установах, буде передаватися до податкових органів України. Ця дані використають для визначення відповідності власника КІК вимогам українського законодавства щодо оподаткування.
Так, якщо власник КІК не включає до складу свого загального оподатковуваного доходу прибуток, отриманий КІК, податкові органи України можуть використовувати інформацію про фінансові рахунки для проведення перевірок.
Тож впровадження системи CRS в Україні може призвести до посилення контролю за оподаткуванням. Власники повинні бути готові до того, що податкові органи України можуть використовувати інформацію про фінансові рахунки для виявлення порушень законодавства.

В Україні в межах CRS передбачені окремі штрафи для фінансових установ та власників рахунків. Так, фінустанови можуть бути оштрафовані:

Власників рахунків можуть оштрафувати за неподання документа самостійної оцінки — на 2,5-5 тис. неоподаткованих мінімумів (42,5-85 тис. грн). Крім того, податкові органи України можуть застосовувати інші санкції до фінустанов та власників рахунків, які порушують вимоги CRS, зокрема:

За інформацією станом на середину 2023 року, CRS підтримують 111 країн світу. Держави, які не підтримують CRS, можна розділити на дві групи:

Держави, які не підтримують CRS, зазвичай аргументують це тим, що стандарт порушує їхній суверенітет та конфіденційність фінансових рахунків. Вони також стверджують, що CRS не є ефективним інструментом для боротьби з ухиленням від сплати податків.

Впровадження обміну податковою інформацією між Україною та іншими державами — обов'язкова вимога для євроінтеграції. Тому CRS, що вже почав діяти в Україні у 2023 році, відтепер є обов’язковою частиною податкової політики. Офіційно стандарт потрібен для дотримання прозорості та боротьби з нерезидентами, які ухиляються від сплати податків. І хоч у світі є досить багато країн, які скептично ставляться до цієї ініціативи, вона діє вже дев’ять років. Тому фізособам та компаніям, які ведуть фінансову діяльність в інших країнах, варто налаштувати процеси так, щоб уникнути непорозумінь та санкцій.