Борг нікуди не зникає. Якщо ви не сплачували кредит протягом трьох років, банк або мікрофінансова організація можуть подати до суду, якщо ще не минув строк позовної давності (зазвичай це 3 роки, але є винятки). Навіть якщо колектори зникли і дзвінки припинилися, це не означає, що справа закрита – зобов’язання залишаються. Вашу заборгованість можуть знову почати стягувати, накласти арешт на майно чи рахунки, а судовий виконавець отримає право на примусове стягнення.
Кримінальна відповідальність за несплату кредиту в Україні не передбачена, якщо відсутній факт шахрайства. Водночас існує можливість припинення зобов’язань після спливу строку позовної давності – зазвичай це три роки з моменту останнього контакту або платежу. Однак кредитори можуть намагатися відновити терміни через суд.
Що буде, якщо не платити кредит: основні наслідки
Згідно зі статтею 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність становить 3 роки. Це означає, що банк або мікрофінансова організація мають три роки з моменту останнього порушення умов договору (наприклад, з дня першої прострочки), щоб звернутися до суду для примусового стягнення боргу. Якщо кредит не погашено вчасно, фінансова установа може нараховувати пеню, передати справу колекторам або ініціювати судовий розгляд. Кримінальна відповідальність за несплату кредиту не настає, якщо відсутні ознаки шахрайства.
Якщо ви не визнавали борг (не сплачували частинами, не підписували оновлених договорів), тоді після трьох років вимога втрачає юридичну силу в суді – про це йдеться у статті 267 ЦКУ, яка прямо зазначає: “Сплив строку позовної давності є підставою для відмови у позові.” Це не означає, що борг автоматично зникає, але його вже не можна стягнути в судовому порядку, якщо ви про це прямо заявите.
Наслідки несплати кредиту
Зазвичай, несплата кредиту в Україні навіть протягом кількох тижнів може призвести до серйозних фінансових і юридичних наслідків:
- Псування кредитної історії – інформація про прострочку передається до Українського бюро кредитних історій (УБКІ) вже після 30 днів несплати.
- Передача справи коллекторам – банки та МФО мають право передати ваш борг третім особам (згідно з ст. 512 ЦКУ, заміна кредитора у зобов’язанні).
- Судовий позов – найчастіше подається після 90-180 днів прострочки.
- Виконавче провадження – у разі рішення суду борг може стягуватись примусово через арешт рахунків, зарплат, пенсій тощо.
- Штрафи й пеня – розмір і порядок нарахування передбачений у вашому кредитному договорі (зазвичай від 0.1% до 3% на день прострочення).
Що буде, якщо не повертати мікрозайми
Несплата мікрозаймів або боргу перед мікрофінансовою організацією може призвести до серйозних наслідків. До фінансових труднощів додаються юридичні ризики – справа може бути передана колекторам або до суду, а кредитна історія зазнає негативних змін.Навіть за невеликої початкової суми кредиту затримка платежів здатна спричинити значне збільшення боргу через:
- Нарахування пені та штрафів. За кожен день прострочення МФО нараховують пеню, зазвичай від 0,1% до 3% на день. За кілька тижнів сума боргу може зрости в рази.
- Погіршення кредитної історії. Уже після 30 днів несплати інформація про заборгованість передається до бюро кредитних історій. Це погіршує шанси отримати нові кредити, навіть банківські.
- Передача боргу колекторам. Якщо заборгованість триває понад місяць, МФО можуть продати або передати борг колекторам, які застосовують системний психологічний тиск.
- Судові позови та виконавче провадження. У разі ігнорування боргу мікрофінансова компанія має право подати до суду. Після рішення суду можливе відкриття виконавчого провадження, арешт рахунків і майна.
Наслідки несплати мікрозаймів
- Збільшення суми боргу: через нарахування штрафів, пені та відсотків сума боргу може зрости в кілька разів від початкової.
- Психологічний тиск: Колектори можуть здійснювати дзвінки, надсилати повідомлення та навіть відвідувати боржника вдома чи на роботі.
- Обмеження виїзду за кордон: у разі відкриття виконавчого провадження можливе обмеження виїзду за межі країни до повного погашення боргу.
Строк позовної давності та списання боргу
Несплата кредиту не означає, що борг залишиться актуальним вічно. В Україні закон захищає позичальників у ситуаціях, коли кредитори зволікають із поданням позову. У таких випадках спрацьовує правило, що регулює несплату кредиту і строк давності, після якого вимоги втрачають юридичну силу.
Несплата кредиту, строк давності – що передбачає закон
Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України, строк позовної давності за кредитом становить три роки. Цей період обчислюється з моменту, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення зобов’язання – наприклад, з дати останнього платежу або моменту припинення обслуговування боргу. У разі, якщо мала місце несплата кредиту, строк давності починає обраховуватися саме з цієї дати.
Ця норма захищає позичальника від безстрокових претензій: після завершення строку давності кредитор втрачає право на судовий захист, за умови що боржник заявив про сплив строку позовної давності у встановленому порядку.
Чи можуть списати борг?
Якщо кредитор не звертається до суду протягом трирічного строку з моменту порушення зобов’язань, боржник має право подати заяву про сплив позовної давності. У такому випадку суд зобов’язаний відмовити у стягненні боргу, навіть якщо він фактично залишається непогашеним.
Трирічний строк позовної давності — це норма, закріплена в Цивільному кодексі України. Саме протягом цього періоду кредитор може законно вимагати повернення заборгованості через суд. Після його завершення юридична сила вимоги втрачається. Однак існують винятки: строк може перериватися або поновлюватися, наприклад, якщо позичальник частково визнає борг або здійснює платіж. Через це навіть після трьох чи п’яти років кредитор може знову активізуватися.
У разі спливу строку позовної давності відповідальність за несплату кредиту обмежується лише добровільним погашенням. Стягнути борг примусово через суд більше не вдасться, якщо заяву про сплив строку подано вчасно.
Списання кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув
Якщо минув встановлений законом строк, протягом якого кредитор мав право звернутися до суду, позичальник може ініціювати списання кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув. Такий процес можливий у кількох варіантах:
- Через суд – якщо боржник заявляє про сплив строку, а кредитор проґавив можливість звернення;
- За ініціативою самого кредитора – коли він офіційно підтверджує, що більше не має юридичних підстав для стягнення;
- У межах мирової угоди – коли сторони домовляються, розуміючи, що далі процес не має сенсу.
Варто пам’ятати: списання кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув, не означає автоматичне очищення вашої кредитної історії. Інформація про прострочення може залишатися у кредитному досьє протягом 3-5 років і впливати на рішення банків щодо нових кредитів чи позик.
Що робити боржнику
У разі тривалої прострочки за кредитом важливо зберігати спокій і діяти з урахуванням правових норм. Навіть якщо минуло три роки з моменту невиконання зобов’язань, закон передбачає механізми захисту прав боржника. Грамотний юридичний підхід дозволяє мінімізувати наслідки та уникнути необґрунтованих вимог з боку кредитора.
- Перш за все, уточніть, чи дійсно минуло три роки з моменту порушення зобов’язання. Якщо так – ви можете подати заяву про сплив строку позовної давності, і суд має відмовити кредитору у задоволенні позову. Тобто кредит в трирічної давності можуть списати, якщо кредитор не звернувся вчасно і боржник заявив про це належним чином.
- Також варто перевірити, які саме штрафи, пені або відсотки вам нарахували. Наслідки несплати мікрозаймів часто супроводжуються завищеними сумами боргу. Якщо ви підозрюєте порушення – зверніться по допомогу до юриста або подайте скаргу до регулятора.
- У випадках, коли прострочка триває менше трьох років, але ситуація вже критична – радимо ініціювати переговори про реструктуризацію. Особливо це актуально, якщо ви не впевнені, що буде якщо не платити мікрозайми далі. Спроба домовитися з МФО або банком добровільно часто дає кращий результат, ніж пасивне очікування судового процесу.
- Також важливо зберігати всю переписку, квитанції та платіжні документи. Це допоможе довести вашу позицію у суді, якщо справа все ж туди потрапить.
Висновок
Невчасна сплата кредиту – ситуація, з якою стикаються тисячі позичальників, особливо в умовах економічної нестабільності та війни. Проте навіть у складних обставинах варто пам’ятати: закон надає чіткі інструменти для захисту прав боржника. Трирічний строк позовної давності, обмеження щодо штрафів під час воєнного стану, можливість реструктуризації – усе це дозволяє уникнути надмірного боргового навантаження та зберегти контроль над ситуацією. Головне – не ігнорувати проблему, діяти в межах правового поля і своєчасно фіксувати всі порушення з боку кредитора.
