Що таке ВВП та як його розраховують?

Валовий внутрішній продукт (ВВП) є одним з найбільш поширених показників економічної ефективності країни. Він являє собою загальну вартість усіх товарів і послуг, вироблених в межах кордонів країни за певний період, як правило, за рік. ВВП використовується як індикатор загального стану економіки і ретельно відстежується політиками, інвесторами та бізнесом. Хоча ВВП є цінним інструментом для оцінки економічного зростання, він має свої обмеження і може не повністю відображати добробут громадян країни або стійкість її економічної діяльності.

Валовий внутрішній продукт (ВВП) - це показник загальної вартості всіх товарів і послуг, вироблених у межах кордонів країни за певний період часу, зазвичай за рік. Це важливий показник економічної ефективності країни, що відображає стан і розмір її економіки. ВВП враховує всі види економічної діяльності, які сприяють виробництву, включаючи товари та послуги, вироблені домогосподарствами, підприємствами та урядом

ВВП усіх країн світу вимірюється в стандартизованій методології, яка враховує вартість усіх товарів і послуг, вироблених у межах кордонів країни за певний період, зазвичай за рік. Однак конкретні методи та джерела даних, що використовуються для розрахунку ВВП, можуть відрізнятися залежно від країни та доступності даних.

Найпоширенішим методом, який використовується для розрахунку ВВП, є метод кінцевого використання, який підсумовує всі витрати на кінцеві товари та послуги в економіці країни. Сюди входять споживчі витрати, інвестиційні витрати, державні витрати та чистий експорт (експорт мінус імпорт).

Доходний підхід - це ще один метод, який використовується для розрахунку ВВП. Він підсумовує всі доходи, отримані від виробництва товарів і послуг, включаючи заробітну плату, прибуток і податки.

Виробничий метод - це третій метод розрахунку ВВП, який підсумовує вартість усіх вироблених товарів і послуг, незалежно від того, були вони продані чи ні. Цей метод часто використовується для оцінки ВВП сільськогосподарських країн або країн з економікою, що базується на натуральному господарстві, де не вся економічна діяльність може бути врахована за допомогою методу кінцевого використання або доходу.

На практиці розрахунок ВВП може бути складним процесом, який вимагає даних про багато різних видів економічної діяльності, включаючи виробництво, споживання, інвестиції та торгівлю. Національні статистичні агентства зазвичай відповідають за збір та аналіз цих даних, які можуть надходити з різних джерел, таких як опитування, адміністративні записи або ринкові дані. Ці відомства також можуть використовувати статистичні моделі для оцінки ВВП у випадках, коли дані є неповними або ненадійними.

Важливо зазначити, що хоча ВВП є корисним показником економічної активності, він має обмеження і може не повністю відображати добробут громадян країни або стійкість її економічної діяльності. Тому його слід використовувати в поєднанні з іншими показниками, щоб отримати більш повне уявлення про економічний і соціальний добробут країни.

ВВП може впливати на багато аспектів економіки та суспільства країни, включаючи зайнятість, інфляцію, процентні ставки та державну політику. Зростання ВВП, як правило, свідчить про здорову економіку, оскільки це означає, що виробляється і споживається більше товарів і послуг, а підприємства розширюються і наймають більше працівників. Це може призвести до збільшення можливостей для працевлаштування та підвищення заробітної плати працівників. З іншого боку, скорочення ВВП може призвести до втрати робочих місць і зниження економічної активності.

ВВП також впливає на інфляцію та процентні ставки. Коли економіка зростає і попит на товари та послуги збільшується, ціни можуть зростати, що призводить до інфляції. Центральні банки можуть реагувати на інфляцію підвищенням процентних ставок, що може сповільнити економічне зростання і знизити інфляцію. І навпаки, під час рецесії центральні банки можуть знижувати відсоткові ставки, щоб стимулювати економічну активність і заохочувати запозичення та витрати.

Нарешті, ВВП може впливати на державну політику та бюджетування. Уряди можуть використовувати ВВП як показник власної економічної ефективності і відповідно до нього коригувати політику видатків та оподаткування. Наприклад, у період економічного зростання уряди можуть збільшувати витрати на інфраструктурні проекти або знижувати податки, щоб стимулювати подальше економічне зростання. Під час спаду вони можуть запроваджувати пакети стимулів, щоб підвищити попит і запобігти подальшому економічному спаду.

Загалом, ВВП є важливим показником економічного здоров'я країни і має значний вплив на багато аспектів життя суспільства та економіки. Однак він не позбавлений обмежень, оскільки не враховує немонетарні фактори, такі як екологічна стійкість або якість життя. Тому його слід використовувати в поєднанні з іншими показниками, щоб отримати більш повне уявлення про економічний і соціальний добробут країни.

Номінальний ВВП - це показник економічного виробництва країни, який використовує поточні ринкові ціни для оцінки товарів і послуг, вироблених протягом певного періоду часу, як правило, року. Його також називають "ВВП у поточних доларах" або "грошовий ВВП". Номінальний ВВП являє собою загальну доларову вартість усіх кінцевих товарів і послуг, вироблених в межах країни, без урахування інфляції.

Номінальний ВВП розраховується шляхом множення кількості товарів і послуг, вироблених у певному році, на їх поточну ринкову ціну. Наприклад, якщо країна виробляє 1 000 автомобілів за рік, кожен з яких продається за 20 000 доларів США, то номінальний внесок автомобільної промисловості у ВВП становитиме 20 мільйонів доларів США (20 000 доларів США за автомобіль х 1 000 автомобілів).

На номінальний ВВП можуть впливати зміни як цін, так і кількості вироблених товарів і послуг. Наприклад, інфляція може спричинити зростання цін на товари і послуги з часом, що призведе до збільшення номінального ВВП, навіть якщо кількість вироблених товарів і послуг залишиться незмінною. І навпаки, зниження цін, наприклад, під час рецесії, може призвести до зменшення номінального ВВП, навіть якщо кількість вироблених товарів і послуг залишається незмінною.

Номінальний ВВП корисний для порівняння розміру та зростання економіки в часі, але він не може забезпечити точне вимірювання економічного добробуту країни в умовах високої інфляції. З цієї причини економісти часто використовують реальний ВВП, який коригується на інфляцію, щоб забезпечити більш точне вимірювання змін у кількості товарів і послуг, вироблених в економіці з плином часу.

Реальний ВВП - це показник економічного виробництва країни, який коригується на інфляцію, що дозволяє більш точно порівнювати економічні показники з плином часу. Він також відомий як "ВВП у постійних доларах" або "ВВП, скоригований на інфляцію". На відміну від номінального ВВП, який використовує поточні ринкові ціни для оцінки вироблених товарів і послуг, реальний ВВП вимірює економічний випуск з використанням постійних цін, скоригованих на інфляцію.

Розрахунок реального ВВП складається з двох етапів. На першому етапі розраховується номінальний ВВП, який є загальною вартістю товарів і послуг, вироблених у даному році, з використанням поточних ринкових цін. Другий крок - це коригування номінального ВВП на інфляцію за допомогою індексу цін, такого як індекс споживчих цін (ІСЦ) або дефлятор ВВП, для перерахунку номінального ВВП у постійні долари.

Наприклад, якщо номінальний ВВП країни у 2020 році становив $1 трлн, а рівень інфляції - 2%, то реальний ВВП за 2020 рік буде розрахований шляхом ділення номінального ВВП на 1,02 (1 + 0,02, темп зростання, скоригований на інфляцію), щоб отримати реальний ВВП у розмірі $980,4 млрд.

Реальний ВВП є більш точним показником економічного виробництва, ніж номінальний ВВП, оскільки він враховує зміни в цінах на товари і послуги, які можуть викривляти реальний рівень економічної активності. Враховуючи інфляцію, реальний ВВП є більш точним показником кількості товарів і послуг, вироблених в економіці, що дозволяє краще порівнювати економічні показники з плином часу.

Реальний ВВП широко використовується економістами та політиками для відстеження економічного зростання, вимірювання продуктивності та оцінки рівня життя. Однак важливо зазначити, що хоча реальний ВВП є корисним показником, він не охоплює всіх аспектів економічного добробуту, таких як розподіл доходів, якість життя та екологічна стійкість. Тому його слід використовувати разом з іншими показниками, щоб отримати більш повне уявлення про економічний і соціальний добробут країни.

Різниця між номінальним і реальним ВВП полягає в тому, що номінальний ВВП відображає зміни як у цінах, так і в кількості вироблених товарів і послуг, тоді як реальний ВВП відображає лише зміни у кількості після коригування на зміни в цінах.

Іншими словами, номінальний ВВП може зростати через підвищення цін без збільшення кількості вироблених товарів і послуг, тоді як реальний ВВП зростає лише тоді, коли збільшується кількість вироблених товарів і послуг з поправкою на інфляцію.

Реальний ВВП є кращим показником фактичного зростання економічної активності, оскільки він усуває вплив інфляції, яка може викривляти справжній рівень економічної активності. Він дозволяє більш точно порівнювати економічні показники в часі та між країнами. Номінальний ВВП, з іншого боку, корисний для порівняння розмірів економік у різні моменти часу, але він не враховує зміни цін, що може призвести до викривленої картини економічних показників.

ВВП України складається з трьох основних секторів: сектор послуг, промисловий сектор та аграрний сектор. Структура ВВП України суттєво змінилася з моменту здобуття незалежності в 1991 році, перейшовши від переважно аграрної економіки до більш диверсифікованої економіки зі зростаючим сектором послуг та промисловості.

На структуру ВВП України вплинула низка факторів, включаючи перехід країни до ринкової економіки після розпаду Радянського Союзу, політичну нестабільність та конфлікти на сході країни. Уряд здійснив низку реформ для вирішення цих проблем та сприяння економічному зростанню, включаючи приватизацію державних підприємств, податкову реформу та зусилля, спрямовані на покращення бізнес-клімату для інвесторів.

ВВП (валовий внутрішній продукт) є показником економічного розвитку країни і відображає загальну вартість всіх товарів і послуг, що виробляються в країні за певний період часу (зазвичай за рік). ВВП на душу населення, в свою чергу, показує, скільки в середньому вартість товарів і послуг випадає на одну людину в країні за певний період часу. Це дозволяє оцінити економічний рівень життя населення країни.

На 2023 рік, згідно з даними Міжнародного валютного фонду, ВВП на душу населення України буде становити близько $4,5 тисячі за рік. Це означає, що в середньому кожен українець буде виробляти товарів і послуг на суму близько $4,5 тисячі за рік. Однак, варто зауважити, що цей показник не розподіляється рівномірно між населенням, і може бути значно вищим чи нижчим у різних регіонах країни та серед різних соціальних груп населення.

Також варто зазначити, що ВВП на душу населення - це не єдиний показник, який використовують для оцінки економічного розвитку країни. Інші показники, такі як індекс розвитку людського потенціалу, індекс глобальної конкурентоспроможності, рівень безробіття та інші також допомагають оцінити економічну ситуацію в країні.

Згідно з даними Національного банку України, 3 листопада 2022 року Рада ухвалила в другому читанні та в цілому бюджет на 2023 рік. Доходи державного бюджету передбачаються в сумі 1,3 трлн грн, видатки – у сумі 2,6 трлн грн. Прогнозований дефіцит держбюджету-2023 становить понад 20% ВВП. За додатковою інформацією про ВВП України на 2023 рік можна звернутися до офіційних джерел статистики, таких як Державна служба статистики України або Міністерство економіки.