Стартапи в Україні та їх розвиток в умовах війни

Українські стартапи в більшості витримали виклики повномасштабного вторгнення, адаптувались та продовжили розвиватись. Наші експерти проаналізували стан ринку інноваційних проєктів, можливості для їх розвитку, а також вплив на українську та світову економіку. Детальніше — у цій статті.

Повномасштабна війна негативно вплинула на бізнес, проте стартапи в Україні майже не постраждали. Кількість проєктів, які припинили діяльність, дуже мала. При цьому за півтора року активних воєнних дій в країні з’явилося понад 80 нових стартапів. Це стало відомо за результатами опитування Forbes, яке провели у кінці червня 2023 року.
Респонденти визнали: малий відсоток закритих проєктів був неочікуваним для ринку, адже інноваційні компанії повністю залежні від коштів інвесторів. Проте українські проєкти у сфері IT виявилися максимально адаптивними та стійкими.
Так, дослідження, проведені у липні, показали: власники стартап-проєктів залучили як мінімум 343 інвестиції. При цьому деякі компанії змогли зацікавити одразу кількох інвесторів одночасно. За словами керівного партнера фонду Digital Future Дмитра Білаша, жоден з українських стартап-проєктів не припинив зростання та не зупинився через повномасштабну війну.
За результатами опитування, проведеного Gradus Research Plus, 18% опитаних стартапів в Україні розпочали свою діяльність з початку повномасштабної війни у порівнянні з 2% традиційних бізнесів. Тож інноваційні проєкти виявилися гнучкішими та успішнішими за традиційні.

Ключові виклики українських стартапів у 2023 році — пошук нових ринків та клієнтів, а також інвестицій в стартапи для стартового капіталу. 47% починаючих проєктів стикаються з відсутністю замовлень через обмеження ринків в умовах війни. 26% назвали проблемою витік кадрів у зв'язку з міграцією.
Стартапи під час війни у період невизначеності мають зосередитися на найважливіших завданнях і цілях. Це допоможе уникнути розсіювання уваги й зберегти фокус на тому, що є найбільш важливим для компанії. Також важливо:

Війна в Україні вплинула на всі сфери життя країни, в тому числі й на стартап-екосистему. Деякі стартапи були змушені призупинити свою діяльність або навіть припинити існування. Однак більшість змогла адаптуватися до нових умов і продовжувати розвиватися.
Одним з важливих факторів, який допоміг українським стартапам вижити та працювати під час війни, є співпраця та мережа контактів. Так, українська асоціація венчурного капіталу (UVCA) запустила програму підтримки українських стартапів, яка включає фінансову допомогу, консультації та доступ до міжнародних мереж. Українська асоціація ІТ-Ukraine створила програму підтримки POPCORP, яка забезпечує навчання та пошук інвесторів.
Естонський стартап-акселератор Startup Wise Guys своєю чергою створив програму підтримки українських стартапів, що передбачає навчання, менторство та доступ до ринків збуту. І таких прикладів багато: це свідчить, що успішні українські стартапи можуть знайти можливості для розвитку навіть у важких умовах.

Підтримка українських стартапів є важливим сигналом солідарності з Україною. Західні країни сприяють розвитку демократії та свободи, надаючи українцям можливості для підприємництва та інновацій. Існує ряд способів, якими міжнародна спільнота вже підтримує українські стартапи та може розширити цей вплив:

Міжнародна спільнота вже зробила значні кроки для підтримки українських стартапів. Наприклад, уряд України створив Фонд підтримки українських стартапів (USF), який акумулює капітал західних донорів та направляє кошти на гранти та інші форми підтримки українським стартапам. До процесу підключилися й міжнародні гіганти. Наприклад, Google створив фонд підтримки українських стартапів на $5 млн.
Це лише кілька прикладів того, як міжнародна спільнота може підтримати українські проєкти. Важливо, щоб ця підтримка була скоординована та спрямована на вирішення конкретних потреб.

В Україні є цікаві стартапи, які не лише зберегли роботу та проєкти під час повномасштабної війни, але й переформатували їх, щоб наблизити українську перемогу. В деяких випадках компаніям довелося внести значні зміни у власні бізнес-моделі.
Так, до «великої війни» стартап AMW Labs планував розробляти рішення для впливу на погоду. Мова йшла про доставку хімічних речовин у хмари за допомогою спеціальних літальних пристроїв з метою штучного створення дощу або запобігання граду. Коли почалася війна, засновник стартапу об'єднав зусилля з ГО «Аеророзвідка» для аналізу радарів та пошуку розташування військ росіян. Свої «погодні дрони» компанія адаптувала під потреби захисників.
Проєкт Cargofy створив платформу Pomich, яка концентрується на доставці гуманітарної допомоги, а також вивезенні українців з небезпечних регіонів країни. Стартап 3DLOOK ініціював акумуляцію $14 тис., які направив на закупівлю необхідних ліків для жителів півдня України. А проєкт All Right запустив безкоштовні мовні заняття для дітей з усього світу, в тому числі українських.
Стартап Mate Academy залучив ресурси для безкоштовних курсів з веб-програмування для військових Збройних Сил України. Компанія Culver Aviation розробила дрони та передала їх для використання у ЗСУ. Проєкт Delfast створив власні електричні байки, які зараз використовують у війську для перевезення ракет. А стартап Uptech залучив кошти інвесторів, які направив на благодійні програми в Україні.

Щороку в Україні з'являються десятки нових інноваційних проєктів, які мають потенціал стати глобальними. Ось деякі з найуспішніших українських стартапів, які підкорили світ:

Ці стартапи успішно конкурують з провідними світовими компаніями у своїх галузях. Вони є прикладом того, що українські інноваційні проєкти мають потенціал для досягнення глобального успіху.

Успішні стартапи України пережили наслідки повномасштабного вторгнення та продовжили працювати на національному ринку. Показник закриття бізнес-проєктів у цій ніші значно нижчий, ніж у традиційному бізнесі. Це пояснюється тим, що стартапи гнучко реагують на зміни та мають ресурс для зміни напрямку роботи чи адаптації до нових умов.
Водночас дуже допомогла міжнародна підтримка. Великі компанії та різноманітні асоціації повідомили про надання інвестицій, навчання та менторство для українських стартапів. Завдяки цьому вижили не лише сталі проєкти, але й ті, що лише почали формуватися.
Проте негативні наслідки повномасштабного вторгнення все одно є: це скорочення ринку збуту, відтік персоналу, зменшення кількості потенційних клієнтів тощо. В таких умовах ще актуальнішими стають швидка орієнтація на зміни та пошук нових шляхів розвитку.