Не дивлячись на воєнний стан, українська економіка продовжує працювати. Керівництво країни відмовилося від моделі «переведення на воєнні рейки», і це дозволяє більшості компаній та підприємців працювати у більш-менш звичному режимі. Проте війна значно вплинула на процеси: Україна не змогла б існувати без фінансової підтримки країн-донорів. Наші експерти проаналізували сучасний рівень економічного розвитку та експертні прогнози щодо післявоєнного відновлення. Чи варто чекати державі на власний «план Маршалла» і яким він буде?
Розвиток економіки України до воєнного стану
Основні етапи розвитку української економіки:
- 1Початок 1990-х років: перехід до ринкової економіки та приватизація. В цей період Україна зробила перші еволюційні кроки для початку пострадянського економічного розвитку.
- 21995-2004 роки: розвиток підприємництва та експортної спрямованості. Країна змогла залучити іноземний капітал. У 2004 році Україна вступила до Світової організації торгівлі (WTO).
- 32005-2013 роки: зростання економіки та інвестицій. Українська економіка додавала в середньому на 7% на рік. Однак все нівелювали невдалі владні рішення та корупція.
- 42014-2019 роки: політична нестабільність та війна. Анексія Криму та війна на сході країни призвели до зниження економічного зростання та зменшення іноземних інвестицій. Також впала експортна спрямованість та зросла залежність від імпорту.
- 52020-2021 роки: вплив пандемії та реформи. COVID-19 спричинив зниження економіки на 4,2% у 2020 році. Однак уряд України вживав заходів для підтримки бізнесу та економіки й провів пенсійну, земельну та медичну реформи.
Що змінювалось в економіці протягом воєнного стану в Україні?
Воєнний стан в Україні, введений після повномасштабного вторгнення Росії, призвів до скорочення національної економіки на 35% та щомісячного дефіциту бюджету у розмірі $5 млрд (за даними ООН). Постраждали різні сфери, в тому числі й третинний сектор економіки (послуги).
Економіка України на сучасному етапі значно скоротилася. До цього призвели масове знищення транспортної інфраструктури, порушення виробничих та торговельних процесів, величезні втрати робочої сили через призов та міграцію.
Експерти робили наступні висновки про економіку України впродовж дії воєнного стану:
- 18.03.2022 — МВФ заявив про очікуване падіння ВВП на 35% у кінці 2022 року;
- 06.05.2022 — Інститут економічних досліджень розрахував, що економіку України доведеться відновлювати 5-10 років;
- 28.05.2022 — керівник Центру економічної стратегії спрогнозував, що економіка за час війни впаде на 30%;
- 12.10.2022 — у МВФ відмовилися робити прогнози економіки України протягом наступних п’яти років через невизначеність результатів війни.
Наразі валютні резерви держави виснажені, через що запущено процес девальвації гривні. За прогнозами, суми міжнародної фінансової підтримки не вистачить на покриття всіх економічних витрат.
«План Маршалла» для України після війни: яким він має бути?
План Маршалла (офіційно — Європейський план відновлення) був запроваджений США після закінчення Другої світової війни з метою допомоги країнам Європи, що постраждали від війни, відновити економіку та інфраструктуру. Він відіграв значну роль у формуванні політичної та економічної ситуації на континенті після війни. Аналог«Плану Маршалла» для України ініціюють президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц. Що він може передбачати?
Розуміння попередніх помилок
Україні потрібно зміцнити верховенство права та ввести принципи конкурентної політики. Та окрім цього, у повоєнний період важливо уникнути помилок минулого, і більше не використовувати принципи реформації для посилення економічної влади олігархів.
Дуже важливо не дати олігархам контролювати владу у процесі випуску держоблігацій, які відіграватимуть основну роль у відбудові економіки України. Застосовуючи свій вплив, олігархат може придбати великі обсяги облігацій, що зробить уряд повністю залежним. Міжнародній спільноті треба буде знайти дієві інструменти боротьби з цим ризиком.
Поліпшення бізнес-середовища
Для цього українському уряду треба відповісти на різні виклики, адже потреби у великих підприємств та у представників малого й середнього бізнесу відрізняються. «Класичними» викликами для промисловців та інших великих компаній є доступ до іноземних інвестицій та розширення на нові ринки.
Головними проблемами для середнього й малого бізнесу є корупція в Україні, високе адміністративне та податкове навантаження. Додатково розвитку бізнес-середовища заважають слабка судова система, майже відсутня можливість повноцінного захисту права власності, брак кваліфікованих кадрів.
Через війну перед бізнесом постали додаткові виклики: зруйнована інфраструктура, знижений попит на послуги та товари, відсутність коштів для поповнення оборотного капіталу, проблеми з логістикою. Кожен з цих викликів має пропрацювати держава.
Активізація ринку шляхом впливу на попит та/або пропозицію
За даними міжнародних дослідницьких інститутів, близько 70% українських підприємств планують розширити бізнес у 2023 році. Це має підштовхнути владу до реалізації програми публічних закупівель та пріоритезації місцевих компаній, яка не тільки закриватиме головні потреби, але й підтримає регіональний бізнес.
Додатково треба розширити програми економічного розвитку регіонів, залучаючи до них представників малого й середнього бізнесу. Це підтримає місцеві бюджети. Ще один шлях активізації ринку — розвиток альтернативної логістики: наприклад, транспортування річковими баржами або залізничними шляхами через сусідні країни.
Можливість отримання фінансування
Загальний обсяг потреб малого й середнього бізнесу в України експерти оцінили у $73 млрд. Середня сума, яка задовольнила б потреби однієї компанії — у межах $$30-300 тис. додаткового фінансування.
Українському уряду радять розширити можливості програми доступних кредитів 5-7-9%. Проте очевидно, що державі, навіть за підтримки міжнародних донорів, в повоєнний період неможливо забезпечити необхідний обсяг фінансів. Тому важливо буде залучати приватні прямі іноземні інвестиції (ПІІ). Кінцева мета — збільшити обсяг інвестування до 35% ВВП протягом 10 років за умови, що мінімум 50% кошів надходитиме не з бюджету України.
Започаткування програм страхування
Підприємствам бракує фінансування в основному через відсутність можливості страхувати активи від воєнних ризиків. Це не можуть зробити навіть компанії, які знаходяться далеко від бойових дій. З липня 2022 року страховим компаніям України заборонили страхувати будь-які ризики, пов'язані з війною. Це стало однією з головних перешкод для залучення іноземних інвестицій.
Проблема вимагає негайного вирішення, проте зараз немає пропозицій щодо запуску страхових програм під час ведення активних бойових дій. Є лише рекомендації Ukraine War Insurance Group щодо організації страхування воєнних ризиків у майбутньому з залученням фінансів Консорціумного донорського фонду, під наглядом НБУ та Кабміну впродовж 10 років. Але це буде можливо лише після завершення активної фази бойових дій.
Податкова реформа
Зниження ставок податків та зменшення податкового тиску вигідне підприємствам. Попри заклики окремих спеціалістів до значного зниження розмірів зборів — начебто для стимуляції виведення бізнесу з тіні та нівелювання корупції. Однак в сучасних умовах це неможливо, адже призведе до колосальних бюджетних втрат.
Раціональнішим підходом є зниження адміністративного податкового тиску (для прикладу — спрощення процесів адміністрування зборів). Це важливо, адже сучасним власникам бізнесу доводиться замовляти юридичні консультації, щоб розібратися у нюансах чинної системи оподаткування.
Зміни, що стосуються власності, судової гілки та протидії корупції
За даними дослідників, 93% власників бізнесу виступають за справжню та дієву судову реформу, викорінення корупції та реальне верховенство права. Вже зараз видно, що проблеми, характерні для довоєнного суспільства, нікуди не поділися під час бойових дій і, скоріше за все, залишаться після перемоги. Владі важливо вже зараз продемонструвати готовність до змін та розпочати реформи, не чекаючи завершення війни.
Відновлення інфраструктури
Ще до початку масових обстрілів енергетичних об’єктів, збитки, завдані інфраструктури ударами російських військових оцінили у $113,5 млрд (дані на кінець серпня 2022 року). Під головний удар потрапили дороги, залізничні сполучення, аеропорти, склади, системи іригації та меліорації, а згодом — об’єкти для генерації та транспортування енергії.
Стан сучасної економіки і прогнозування подальших збитків демонструють: зараз потрібно сконцентруватися на створенні та негайному впровадженні програми з відновлення. Додатково владі потрібно розробити дієву процедуру відшкодування збитків, а також втраченого через війну майна.
Пріоритезація експортних галузей
Експерти проаналізували досвід деяких країн, яким вдалося швидко відновити економіку саме завдяки експорту. Наприклад, «Азійські тигри» (Тайвань, Корея, Сінгапур та Гонконг) змогли досягти стрімкого економічного зростання завдяки жорсткій політиці у сфері розвитку, вкладенню коштів у інновації та експорту. Політичні рішення в кожній країні були унікальні, але у всіх випадках головну увагу приділяли експорту продукції з високою доданою вартістю. Вони експортують електроустаткування, обладнання, електронні пристрої та запчастини до них, машини та багато іншого. Це допомогло їм досягти зростання ВВП у середньому у 7,5% на рік протягом 30 років, починаючи з середини 60-х років ХХ сторіччя.
Що імпортує Україна? Близько 90% товарів кінцевого споживання. Тобто, майже вся додана вартість створюється за межами держави. Концентрація на виробництві такої продукції та експорті дійсно може сприяти розвиткові економіки.
