У 2023 році, одразу після підписання так званого «Закону про націоналізацію», Україна змогла отримати контроль над російським Альфа-Банком. Він став п’ятою великою фінансовою установою, яка знаходиться у власності держави. Ми вирішили розібратися, для чого потрібна націоналізація банків, а також які плюси та мінуси перебування більшості банківського сектору під державним контролем.
Націоналізація банку: що це та з якою метою робиться?
Що таке націоналізація банків? Це процес, під час якого держава отримує контроль над приватною банківською установою шляхом придбання частки або всієї власності. Причин для цього рішення може бути багато, і вони залежать від конкретних ринкових обставин.
Серед ключових цілей націоналізації:
- дотримання стабільності фінансової системи. У випадках фінансових криз або серйозних труднощів у фінансовому секторі, держава може націоналізувати проблемний банк, щоб забезпечити стабільність та запобігти деструктивним явищам;
- захист вкладників. Якщо приватний банк стикається з серйозними фінансовими проблемами або перебуває на межі банкрутства, держава може втрутитися, щоб запобігти втратам та забезпечити захист клієнтів;
- забезпечення кредитування важливих галузей. Держава може націоналізувати банк з метою використання його ресурсів для підтримки стратегічних галузей економіки: наприклад, енергетики;
- контроль над грошово-кредитною політикою. Націоналізація банків може дати державі більше важелів впливу на сектор, в тому числі на формування умов кредитів та відсоткових ставок по депозитах;
- санкційна політика. У 2022 році основною причиною націоналізації стало прагнення вивести з України російських власників, але при цьому зберегти банківські активи.
Як націоналізація банків вплинула на банківську систему України?
Насправді закон про націоналізацію лише спростив окремі юридичні процедури та дозволив державі купувати активи з мінімальними фінансовими ризиками. За такими принципами державі передали контроль над Альфа-Банком. За кілька років до цього до статусу державних перейшов ПриватБанк. Що дала націоналізація? Серед позитивних моментів:
- стабілізувалась банківська система. Наприклад, націоналізація ПриватБанку дала змогу уникнути його краху, який би визвав дестабілізацію фінансового сектору всієї країни;
- зменшення частки неплатоспроможних банківських установ. Це особливо важливо, якщо банки входять до категорії системно важливих. Передача активів державі в такому випадку захищає від відтоку капіталу та необхідності сплачувати мільярдні компенсації вкладникам;
- поліпшення фінансової безпеки України, бо держава тепер контролює значну частину банківського сектору. Водночас це і негативний момент, адже державний власник тепер може впливати на весь ринок. Це не сприяє його розвитку.
Шлях націоналізації ПриватБанку
Цей банк з’явився у секторі одним з перших: його створили у серпні 1992 року. Головними власниками установи були Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов. На момент націоналізації «Приват» був другим за кількістю філій в Україні та першим за кількістю клієнтів.
При цьому у системно важливого банку були серйозні проблеми: НБУ під час перевірки зафіксував нестачу капіталу та виведення більшої частини кредитного портфеля за кордон через партнерські фірми. Тож для націоналізації ПриватБанку законопроєкт не знадобився: все довелося зробити швидко, щоб врятувати всю фінансову систему.
Про націоналізацію попрохали самі власники банку у листі до уряду та НБУ у грудні 2016 року. Вони просили оздоровити фінансову установу та гарантували, що за кілька місяців реструктуризують кредитний портфель. Держава почала входження до капіталу ПриватБанку 18 грудня 2016 року.
Варто зауважити, що процеси вдалося стабілізувати всього за кілька годин, то ж для клієнтів все пройшло більш-менш безболісно. Понервувати довелося юридичним особам, бо це був період активних платежів до бюджету, а процеси на деякий час зупинились. До речі, власники не виконали своїх зобов’язань та постійно ініціюють спроби повернення контролю над фінустановою.
Історія націоналізації Укргазбанку
Історія фінустанови починається у 1993 році: це був банк Хаджибей в Одесі, який згодом перейменували в Інтергазбанк, а сучасну назву банк отримав у 1997 році. З 99-го почався період активного розширення: до Укргазбанку приєднали банк Сервіс, Укрнафтогаз, Народний. Але через світову економічну кризу у 2008 році фінансова установа, яка швидко розвивалася, не витримала обвалу. Дуже швидко сума її збитків перевищила 4 млрд грн. Через це держава доповнила капітал Укргазбанку: сума внесків за два роки перевищила 7 млрд грн.
З 2017 року почалася реалізація програми зі зниження державної частки у банківській системі України. Першим на продаж виставили саме Укргазбанк. У 2021 році Мінфін та фінансова корпорація IFC підписали договір про можливість входження до капіталу банку з часткою до 20%. Це означає, що навіть після реалізації програми держава збереже контроль над процесами у фінустанові, адже володітиме часткою понад 70%.
Як націоналізували Сенс Банк (колишній Альфа-Банк Україна)?
Банк працює в Україні з 1993 року (перша назва — ТОВ «Віто»). Після черги реорганізацій, з 2001 року став функціонувати під назвою ЗАТ «Альфа-Банк Україна». Серед кінцевих власників фінустанови — олігархи з оточення путіна: Михайло Фрідман, Петро Авен та Андрій Косогов.
Націоналізація Альфа Банку почалася після початку повномасштабної війни 2022 року. Банк входить до п’ятірки системно важливих, і просто вивести його з ринку було неможливо: фінансовий тягар, який би звалився на державну систему, міг стати фатальним. Зокрема, лише фізичним особам через ліквідацію довелось би сплатити компенсацій на понад 44 млрд грн. Саме тому держава ініціювала процедуру націоналізації.
Процес почався з призначення довіреної особи з правом голосу. Першим рішенням банку стала відмова від російського бренду. Нова назва — Сенс Банк — та айдентика були погоджені наприкінці 2022 року.
Націоналізація Сенс Банку відбулася у липні 2023 року: до фінустанови ввели тимчасову адміністрацію, а майно передали в управління Фонду гарантування вкладів фізосіб. Після цього банк перейшов у повну власність Мінфіну та став п’ятим державним банком, закріпивши держмонополію на ринку (частка становить 56%).
Переваги та недоліки націоналізації банків
| Плюси | Мінуси |
| Націоналізація сприяє збереженню стабільності фінансової системи, оскільки держава може втрутитися та керувати фінансовим сектором для запобігання кризам. | Державне управління зазвичай більш бюрократичне та менш ефективне порівняно з приватним, що призводить до гальмування банківської діяльності. |
| Державний банк може більше концентруватися на соціальних аспектах, забезпечуючи доступність фінансових послуг для широкого населення. | Державний банк часто стає об'єктом політичного тиску, що може призвести до некомпетентного управління та невдач в роботі. |
Держава краще управляє фінансовими ризиками та вчасно реагує на них, мінімізуючи загрози для економіки. | Умовна монополія держави спричиняє несправедливі конкурентні умови та відсутність стимулів для інновацій в банківському секторі. |
| Держава не завжди ефективно управляє фінансами, що створює ризик фінансової нестабільності в банківській системі. |
Висновок
Закон про націоналізацію дозволив передати великий банк у власність держави без додаткових дотацій з бюджету: по суті, Україна купила його за 1 грн. Це врятувало фінансову систему від значних ризиків та дозволило вивести ще один російський бізнес з національного ринку.
Водночас частка банків у державному управлінні збільшилась до 50%. Це негативно позначається на розвитку сектора, адже не дає можливості розвиватись конкурентам — комерційним фінустановам. Так чи інакше, зараз держава має всі важелі впливу, і за необхідності маніпулюватиме умовами. Тож, хоч націоналізація і є вимушеною дією в умовах кризи чи інших загроз, довготривале перебування банків у власності держави є негативним фактором. Тому у стратегічній перспективі ці фінустанови треба продавати зацікавленим приватним власникам.
